Для досягнення цього результату ми працюємо над двома пріоритетами:

Розробка модернізованих проектів організації території для природно-заповідних територій України

Через проект «Підтримка природно-заповідних територій в Україні» МЕПР модернізує плани управління восьми природно-заповідних територій (ПТ) відповідно до міжнародних стандартів. МЕПР обрало інтегрований підхід для задоволення обґрунтованих інтересів відповідних зацікавлених сторін у природоохоронній сфері та сфері сталого використання природних ресурсів. Рекомендації для такого підходу, наприклад, описані в Borrini-Feyerabend 2013, Dudley and Philipps 2006, IUCN 2014, Unesco 1996, Unesco 2016, Getzner et al. 2010, Lange і Jungmeier 2014, Wagner et al. 2005.

Українські ПТ охоплюють 6,2% території країни. Однак вони знаходяться на межі втрати своїх унікальних цінностей. Загалом, управління ПТ є слабким через:

• відсутність/низьку якість обладнання та інфраструктури, а також погані умови праці.
• недостатнє фінансування, яке в більшості випадків покриває лише основні зарплати.
• недостатність ноу-хау, особливо щодо підходів до участі та співпраці з місцевими зацікавленими сторонами (місцеві громади та місцеві органи влади).
• погане природоохоронне управління збереженням окремих типів середовищ існування та неефективне управління навколишнім середовищем.
• відсутність уваги до культурної спадщини як всередині, так і за межами ПТ.
• практично повна відсутність знань про екосистемні послуги ПТ.

Низька якість планів управління є наскрізним питанням. Жодна з ПТ, що входить у проект, не має плану управління, який відповідав би новим законодавчим положенням в Україні 2014 року. впровадження інноваційних технологій та вдосконалення стандартів управління охороною. Ці положення включають дотримання європейських стандартів, зокрема, принципів Оселищної та Пташиної Директиви, процеси планування на основі спільного управління, поліпшення співпраці з місцевими громадами, впровадження інноваційних технологій та вдосконалення стандартів природоохоронного управління.

Процес планування управління орієнтований на такі ПТ:

• НПП «Синевир», Карпатський НПП, Ужанський НПП, Верховинський НПП, Яворівський НПП, Вижницький НПП, Карпатський біосферний заповідник та природний заповідник «Горгани».

Поточний стан планування управління в цих ПТ зведено до таблиці 1 нижче.

Таблиця 1. Статус планів управління ПТ проекту 

Проект має на меті оновити проекти організації території/плани управління всіх восьми цільових ПТ проекту за допомогою тендеру, який зараз в процесі підготовки, на основі наступного підходу:

Рисунок 1: Розроблення планів управління

Наступні стандарти та довідкові документи повинні бути враховані під час надання послуг з розробки планів управління:

• Наказ МЕПР від 6 липня 2005 р. № 245 Про затвердження Положення про проекти планування територій природно-заповідного фонду України (із змінами, внесеними згідно з наказом №273 від 21.08.2014 р.), методи і рекомендації, що стосуються наказу Міністерства від 2005 р., вже існуючі плани і досвід роботи в ПТ. Технічні вимоги до управління ПТ, розроблені нижче, повинні відповідати вимогам Наказу №273 від 21 серпня 2014 року, оскільки він є юридично обов’язковим для України.
• Закони України “Про природно-заповідний фонд України”, “Про Червону книгу України”, “Про тваринний світ”, “Про рослинний світ”; Лісовий, Водний і Земельний кодекси України.
• Бернська конвенція, Рамсарська конвенція, ЮНЕСКО (MAБ, Всесвітня спадщина), Смарагдова мережа, Конвенція про біорізноманіття. Європейські стандарти, включаючи Оселищну та Пташину Директиви, Європейську мережу букових лісів.

Окрім національних регуляторних документів, необхідно також розглянути міжнародні інструкції. Наступні документи були ратифіковані українським Парламентом і тому є обов’язковими:

1. Бернська конвенція є обов’язковим юридичним інструментом для захисту флори і фауни, а також природних оселищ в Європі. Для України ця конвенція є найважливішим міжнародним документом щодо збереження видів тварин і рослин, а також середовищ існування. Конвенція є також основою для реалізації директив ЄС щодо збереження природи та для розвитку Смарагдової мережі в Україні.
2. Рамсарська конвенція – це міжнародний договір про захист водно-болотних угідь, який передбачає певні вимоги щодо звітності, які необхідно виконати. “Інструкція з ефективного використання водно-болотних угідь” може використовуватися як довідник. Програма CEPA Рамсарської конвенції також повинна розглядатися як інструмент комунікації для того, щоб сприяти комунікації, освіті та підвищенню обізнаності.
3. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) визнає два типи природоохоронних територій, стандарти яких мають бути виконані: об’єкти світової спадщини та біосферні заповідники. Більш детальні описи наведені в програмі «Людина і біосфера» (MAБ), Севільська стратегія (1995); Мадридський план дій (2008) та Лімський план дій (2016).
4. Особлива увага повинна бути приділена окремим районам Карпат, які номіновані на об’єкт Всесвітньої спадщини “Букові праліси Карпат та інших регіонів Європи”.
5. Необхідно розглянути Конвенцію про біорізноманіття, включаючи Цілі Айті щодо біорізноманіття (2014 р.), якщо це необхідно.

Існують також документи, які не є юридично обґрунтованими, але повинні розглядатися з урахуванням принципів стратегічного розвитку України, зокрема:

1. Оселищну директиву (Директива 1992/92/43/ЄЕС) та Пташину дерективу (Директива 2009/147 / ЄС) слід розглядати для наближення до європейських та українських стандартів.
2. Необхідно також розглянути стандарти та рекомендації IUCN (наприклад, «Стратегічне планування для збереження видів: довідник»).

Удосконалення призначення земель та визначення меж ПТ

Чітко визначені межі ПТ є передумовою їхньої юридичної функціональності. Для підтримки цього процесу проект має на меті підтримати розвиток так званого “Кадастру природно-заповідних територій” для України. Завдяки цьому кадастру:

• буде підтримано постійний розвиток Мережі природно-заповідних територій України під назвою «Природно-заповідний фонд» (ПЗФ).
• буде покращено статус ПТ, забезпечуючи правову визначеність та підтримку ефективного управління ПТ,
• буде підтримано планові дослідження, що дасть державним органам та зацікавленим сторонам необхідну інформацію для вирішення різних питань, таких як соціально-економічний розвиток.

Першим кроком до реалізації цього компоненту стане розробка так званої «Автоматизованої системи державного кадастру природоохоронних територій», яка дозволить використовувати методи дистанційного зондування для надання допомоги при розмежуванні ПТ.

Ви можете ознайомитися з посібником, який розробила група ГІС-експертів в рамках проекту і будуть використовувати для проведення навчань у парках.

Map 1: Межі Ужанського НПП та НПП «Сколівські Бескиди»